ВСТУП

Рано чи пізно, кожній людині належить неминуче померти, та важливим залишається, ЩО ти встигнеш зробити для світу і людства за час життя, який Одал по собі залишиш. Подібно до слави Соломонової, спадщина лицарів-тамплієрів продовжує бентежити уяву багатьох дослідників навіть тепер, 717 років після припинення існування ордену.

Зліт тамплієрів дійсно виглядає загадково і містично. Наче вони здобули при розкопках під фундаментом храму Соломону якісь сакральні знання, які допомогли їм так піднятися і пробути в фаворі майже два століття (якщо точніше, орден проіснував 193 роки).

Та при спробах аналізу потрібно все перевіряти. Ордену тамплієрів немає (важливо зауважити: офіційно немає) вже понад 7 століть. За цей час, навіть якщо якісь таємниці і залишалися не "прикопаними", їх давно знайшли і "прикопали" інші шукачі сакральних знань, котрі були до нас (Ватикан, скоріше за все...хто ж іще).

А та інфа, яка просочується тепер, може бути взагалі вигадками...при чому, навіть не "злодіїв-конспірологів", а банально придурків з багатою уявою, які хочуть трохи хайпанути на темі.
Наприклад, один блогер на Ютубі стверджував, що слово Baphomet (у поклонінні якому звинуватили тамплієрів вже на початку 14-го століття) – це буцімто зашифроване за допомогою шифру Акбаш слово "мудрість". Тобто, Софія (це не тільки пойняття, а й ім'я богині, якій поклонялися гностики).
Я спершу надихнувся красою одкровення: "Так тамплієри були гностиками?"...але далі перевірив. Взяв Акбаш, і зробив транскрипцію слова Baphomet: виявилося, що ніяка "мудрість" ні на якій мові до Бафомету не ліпиться, виходить лише беззмістовна ахінея переважно приголосними літерами. Інфа про Акбаш виявилася дезою.

Другий блогер на Ютубі привів цікавенну цитату буцімто з пункту 21-го уставу тамплієрів, яку я спершу навіть записав собі у нотатник:

"Той, хто має знання, завжди отримує владу.
Той, хто має владу, може отримати все, чого бажає".

Сказано шикарно, і, знову ж таки, надихає копати далі. Але після проколу з Бафометом вирішив перевірити і це, та почитав самостійно устав тамплієрів. Виявилося, що в справжньому п.21 написано ось що:

"За загальною згодою, ми наказуємо, що кожна людина повинна мати одяг та лляну постільну білизну відповідно до розсуду Магістра. Наш намір, щоб крім матраца кожному видавалися одна подушка та ковдра, і вважаємо, що цього достатньо для кожного."

І т.д., там ще втричі більше про постільну білизну, але суть зрозуміла. Я трохи похохотав, і притормозив зі збором об'ємного матеріалу, бо кожен "факт" легко виявляється просто факом, тож аналіз потребує значної обережності, аби не вляпатися у щось не те, і не набратися сорому.

Звісно, в уставі чернецького ордену пункт про постільну білизну цілком нормальний, просто для мене, як для шукача сакральних знань, абсолютно не цікавий. Ну, а чого, власне, можна було чекати? Що в офіційному уставі ченців знайдемо рекомендацію накшталт "Натягніть на обвуглену козлину голову середньовічний презерватив із кишок молодого барана, і, приговорючи сим-салабім-саллахаддін, загадайте своє заповітне бажання"? Але не тут-то було, авжеж! Думка про те, що немає жодного сенсу шукати якісь окультні сліди в уставі та інших офіційних джерелах має бути очевидною.
Тож я розсудив не зайвим додати такий скептичний вступ до мого матеріалу, який далі буде поступово розростатися більш цікавими, серйозними і достовірними фактами.

Образ двох лицарів тамплієрів на одному коні був символом бідності ордену.
В дійсності ж, кожен тамплієр міг мати трьох коней. Тобто, шість коней на двох, а не одного. Схоже, решту 5 коней записували на таємних дружин.
Але на що я звернув увагу серйозніше: це малюнок 1259 року. Орден існував уже  140 років, і на той момент такий образ був уже лицемірством для найбагатшого ордену не тільки своєї епохи, але й, цілком імовірно, за усю історію людства. Навіть якщо спочатку, в 1110х-1120х роках, отці-засновники ордену чесно хотіли дотримуватися християнського принципу нестяжання і обирали такий логотип щиро (втім, у чому я дуже сумніваюся), в 1259 році він уже точно не відповідав дійсності. Пізніше, король Філіпп IV Вродливий узагалі перекрутить сенс, стверджуючи, що насправді тут натяк на буцімто процвітавшу серед тамплієрів содомію:

Печатка ордену тамплієрів містила такий же образ двох лицарів на одному коні (по версії Філіппа Вродливого, щитами прикривалися, виходить, щоб притаїти сором від зайняття содомією прямо на коні). На які тільки вигадки не піде людина, яка заборгувала тобі багато грошей!

TEMPLARS GLORY
Для початку я створив пісню "Слава тамплієрів" на мотив їхнього девізу:

"Non nobis Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam!".

Що означає "Не нам, Боже, не нам, але імені Твоєму славу дай!"

Буду надихатися цією піснею по мірі роботи над друкованим матеріалом.

Повний текст (комбіновано французькою, англійською і латиною) я додав на самому Ютубі у описі під відео. Тут представлю вам просто дослівний переклад без рим:

[Вступ]
Орден бідних лицарів Єрусалимського храму.

[Куплет 1]
Одного разу у віках
Ми всі дали клятву
Рухаючись далі зі швидкістю світла
Все ще єдині, нероздільні.

[Приспів]
Non nobis Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam.

[Куплет 2]
Ми брати по зброї, які шукають золото і славу,
Залишайтеся вірними своєму серцю,
Йдіть за нами, прислухайтеся до заклику,
Але ніщо не вічне, взагалі ніщо...

[Приспів]
Non nobis Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam.

[Куплет 3]
Заходьте всередину, справжні тамплієри світу,
Підніміть голос, давайте говорити за нечуваних,
Ця історія має продовжуватися,
Ми завжди будемо вільними.

[Приспів]
Non nobis Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam.

[Куплет 4]
У пошуках кінця веселки
Золото чекає на тебе, друже!
Сміливість – наша дороговказна зірка
Й вона заведе нас далеко.

[Приспів]
Non nobis Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam

[Bridge]
Сяючи в такій славетній кровній лінії справжніх воїнів
Ми боролися за право бути частиною спадщини...

[Куплет 5=4]
У пошуках кінця веселки
Золото чекає на тебе, друже!
Сміливість – наша дороговказна зірка
Й вона заведе нас далеко.

[Приспів]
Non nobis Domine, non nobis, sed nomini tuo da gloriam.

[Outro]
Цього дня відбулася остання битва тамплієрів,
А в Європі церква смиренно молилася на колінах...

Зміст куплетів пісні суперечить змісту приспіву. Так подано навмисне. Бо саме такою суперечливою і була реальна діяльність тамплієрів: вони декларували одне, а робили інше. І при цьому, я насправді далекий від ханжества і моралізаторства, дійсно щиро вважаю, що слава тамплієрів була великою. Вони здобули незлічені багатства, а також невиданий вплив та владу. По суті, це вони створили основи банківської системи, якою ми користуємося і досі.

DJ Bоgdᛃn vs. Aurora - Templars Glory | Epic Metal

ЧАСТИНА 1: ДЕ ПОЧНЕМО "КОПАТИ"
Визначити однозначно "найдостовірніші та найцікавіші" джерела про окультні практики тамплієрів складно, адже тема їхньої діяльності оповита численними міфами, легендами та сумнівними теоріями змови.

Існує декілька основних джерел, які описують ймовірні окультні практики тамплієрів:

1. "Досьє Тамплієрів" (Dossier des Templiers): Ця колекція документів, складена під час розслідування французьким королем Філіппом IV Вродливим у 1307 році, містить свідчення про окультні ритуали тамплієрів, поклоніння демонам та інші єретичні практики.

Однак, важливо зазначити, що ці "документи" були зібрані під час кампанії з дискредитації та знищення ордену, тому їх достовірність дуже спірна. Багато з цих свідчень були отримані під тиском і тортурами, яким були піддані члени ордену з метою політичної фальсифікації. Тому деякі заяви про окультні ритуали, поклоніння демонам та інші єретичні практики, зафіксовані у цих "документах", з великою вірогідністю можуть бути перекрученими або вигаданими.

Я вважаю, що шукати в "Досьє Тамплієрів" крупиці реальних окультних знань немає сенсу.

2. "Апокрифічні тексти тамплієрів": До цієї групи належать тексти, які не були офіційно схвалені церквою, але, можливо, використовувалися тамплієрами. Деякі з цих текстів містять окультні символи та ідеї, такі як алхімія, астрологія та каббала.

Однак, автентичність цих текстів також ставиться під сумнів, адже багато з них з'явилися значно пізніше розпуску ордену.

На мою думку, все ж є певний сенс дослідити це і хоча б спробувати "відокремити зерна від плевел".

3. "Історії про тамплієрів": Існує безліч легенд та оповідань про окультні практики тамплієрів, які передавалися з уст в уста протягом століть. Деякі з цих історій описують таємні ритуали, магічні здібності та скарби, заховані тамплієрами.

Однак, важливо пам'ятати, що ці історії не ґрунтуються на жодних достовірних історичних джерелах, тому їх слід сприймати не більш серйозно, ніж казки.

4. Дослідження сучасних істориків: Деякі сучасні історики досліджують можливість того, що тамплієри дійсно могли цікавитися окультними знаннями та практиками.

Однак, їхні дослідження ґрунтуються на непрямих доказах та інтерпретаціях символів та текстів, тому остаточних висновків і досі не зроблено.

Вивчення теми окультних практик тамплієрів потребує критичного мислення та вміння розрізняти достовірні історичні джерела від легенд та теорій змови.

5. Цікава література по темі
"Тамплієри: Історія лицарів-ченців" Девіда М. Фоулера.
Важливо зазначити, що цей твір не є художнім романом (як, наприклад, "Код да Вінчі" Дена Брауна), тому представляє більшу цінність.

"Тамплієри: Історія лицарів-ченців" – це науково-популярна книга, яка ґрунтується на реальних історичних подіях та документах, що відповідає нашій меті пошуку дійсно корисної інформації.

Девід М. Фоулер є відомим британським істориком, який спеціалізується на дослідженні середньовічної історії, зокрема історії ордену тамплієрів. У своїй книзі він пропонує читачеві докладне дослідження історії ордену, його структури, діяльності та спадщини. Фоулер базує свою роботу на історичних джерелах та дослідженнях, намагаючись представити об'єктивне уявлення про цей важливий період у середньовічній історії.

"Храм і Ложа" (в оригіналі - "The Temple and the Lodge") - це науково-популярна книга, написана Майклом Бейджентом та Річардом Лі.

Автори досліджують можливий зв'язок між орденом тамплієрів та масонами.

Вони вивчають історичні документи, символи та ритуали, щоб знайти докази того, що масони могли успадкувати деякі таємні знання та практики тамплієрів.

Книга поділена на три частини:

• Перша частина описує історію ордену тамплієрів, починаючи з його заснування до розпуску.
• Друга частина досліджує ранню історію масонів, шукаючи можливі зв'язки з тамплієрами.
• Третя частина аналізує символи та ритуали масонів, порівнюючи їх з символами та ритуалами тамплієрів.

Бейджент та Лі стверджують, що існує чіткий зв'язок між тамплієрами та масонами.

Вони вважають, що масони могли успадкувати від тамплієрів не лише секретні знання, але й багатство, а також таємну мережу контактів по всій Європі.

"Храм і Ложа" - це суперечлива книга, яка кидає виклик традиційним уявленням про історію тамплієрів та масонів.

Важливо зазначити, що хоча "Храм і Ложа" не є художнім романом, вона також не являється історичною монографією. Це науково-популярна книга, яка ґрунтується на інтерпретаціях авторів та непрямих доказах, що може бути недостатньо переконливо для деяких читачів. 

Однак, книга також містить багато цікавої інформації про історію обох орденів, їх ритуали та символи, що є цінною інформацією.

"Тамплієри: Історія таємного ордену", Барбара Тьюрінг - це науково-популярна книга, яка описує історію ордену тамплієрів з моменту його заснування до розпуску.

Авторка ґрунтується на історичних документах та артефактах, щоб представити чіткий та об'єктивний погляд на життя та діяльність тамплієрів.

Книга поділена на декілька розділів, які охоплюють такі теми:

• Заснування ордену тамплієрів: Тьюрінг описує події, що призвели до створення ордену в 1119 році, та його перші роки існування.
• Участь тамплієрів у хрестових походах: Авторка детально описує роль тамплієрів у хрестових походах, їхню воєнну майстерність та фінансову потужність.
• Внутрішнє життя ордену: Тьюрінг досліджує структуру та правила ордену, його ритуали та вірування, а також повсякденне життя тамплієрів.
• Падіння ордену: Авторка описує події, що призвели до розпуску ордену тамплієрів у 1307 році, та його наслідки.

"Тамплієри: Історія таємного ордену" - це цінне джерело інформації для всіх, хто цікавиться історією середньовіччя, лицарськими орденами та тамплієрами.

Книга написана зрозумілою мовою та містить багато ілюстрацій та карт.

Вона також отримала схвальні відгуки від істориків та шанувальників історії.

Частина 2: ТАМПЛІЄРИ ТА КОВЧЕГ ЗАПОВІТУ
Багато людей вважають, що тамплієрам під час хрестових походів вдалося знайти Ковчег Заповіту. Цей артефакт, згідно з біблійною легендою, володів неймовірною силою і міг допомогти ордену набути такої могутності.

Ковчег Заповіту - це священна скриня, яку, згідно зі Старим Заповітом, збудували ізраїльтяни за наказом та інструкціями самого Бога. Ковчег Заповіту вважався сховищем Десяти заповідей і символом Божої присутності. Після того, як ізраїльтяни завоювали Ханаан, Ковчег помістили до Першого Єрусалимського храму. Однак храм був зруйнований вавилонянами в 586 році до н.е., і Ковчег зник.

Існує багато теорій про те, чи могли тамплієри справді знайти Ковчег Заповіту. Не виключено, що вони дійсно знайшли його під час розкопок під Єрусалимським Храмом. Інші дослідники стверджують, що тамплієри отримали Ковчег від мусульман в обмін на викуп. Хоча, немає жодних історичних доказів, які б підтверджували ці твердження, вони все одно до нашого часу залишаються популярними темами для спекуляцій і легенд.

Можливі місця розташування Ковчегу Заповіту зараз.

Протягом століть було висунуто безліч теорій про те, де може перебувати Ковчег Заповіту. Три з найпопулярніших місць розташування включають:

• Ефіопія: Деякі дослідники вірять, що Ковчег був привезений до Ефіопії і зараз зберігається в церкві Манебад в Лалибелі (за іншою версією: у церкві Марії Сіонської в ефіопському місті Аксумі), й існування двох версій по одній лише країні саме по собі говорить про низьку правдоподібність обох. Це питання викликає скепсис серед істориків та археологів, і достовірність даних версій не підтверджена жодними конкретними доказами.
• Ізраїль: Інші вважають, що Ковчег прихований десь в Ізраїлі, можливо, під Храмовою горою в Єрусалимі.
• Франція: Це вже до нашої теми. Існують припущення і легенди, що тамплієри перевезли Ковчег до Франції, де він досі прихований в одному із їхніх замків.

Пошуки Ковчега:

Протягом століть багато людей намагалися знайти Ковчег Заповіту. Було організовано безліч експедицій, але жодна з них не увінчалася успіхом.

Незважаючи на відсутність доказів, пошуки Ковчега Заповіту продовжують захоплювати уяву людей. Він залишається одним із найвідоміших і найзагадковіших артефактів в історії.

Важливо зазначити, що більшість теорій про зв'язок тамплієрів з Ковчегом Заповіту ґрунтуються на спекуляціях та легендах. Немає жодних історичних доказів на підтримку тверджень про те, що лицарі справді знайшли цей артефакт і володіли ним. Однак таємниця Ковчега Заповіту та його можливий зв'язок з тамплієрами продовжують захоплювати фантазію людей і надихати на численні книги, фільми та інші твори попкультури. Саме на цьому і варто наголосити: теорії про знаходження тамплієрами Ковчегу Заповіту (або ж, за іншими версіями, Святого Грааля) є породженнями переважно саме попкультури.

Скільки б і мені не було заманливо допускати думку про те, що тамплієри володіли якимось потужним магічним артефактом, який допоміг їм звеличитися, здоровий глузд примушує поставити кілька незручних запитань.
Наприклад, якщо тамплієри дійсно володіли Ковчегом Заповіту, чому тоді орден вдалося оббрехати і розгромити? Також, варто зауважити, що в більш стародавні часи Ковчег не врятував від розгрому вавилонянами Перший Єрусалимський храм та ізраільтян, які справді володіли артефактом. Чому ж Ковчег їм не допоміг і був втрачений?

Отже, якщо і правда, що тамплієри знайшли Ковчег Заповіту на початку 12-го століття, можливо, в будь-якому разі не варто переоцінювати роль артефакту у становленні ордена.

P.s. Наступного разу продовжимо розгляд інших цікавих даних про орден. За звичкою, я не створюватиму нові публікації по темі, а просто доповнюватиму наявну (для зручності можете зберегти собі лінк, щоб згодом повернутися до доповненого матеріалу).

Богдан Карасьов, 7-10 травня 2ᛟ24 р.

Мій телеграм-канал >>>

#тамплієри #тамплиеры #templars 

Додатково
(для донатів):
MasterCard: 5168745116923878 (ПриватБанк).
Bitcoin: bc1qegvtpc6dddhpcqgctda8x5r7zmg8tdq9hgd860 

В мене також можна замовити оригінальні аудиотреки для індивідуального вжитку, які я можу створити по вашим текстам / віршам.